привчати


Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • привчати — а/ю, а/єш, недок., привчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех. 1) Змушувати звикати до кого , чого небудь, призвичаювати до чогось. || Виробляти в кого небудь навички до певної роботи, заняття і т. ін. 2) діал. Навчати …   Український тлумачний словник

  • привчати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • дисциплінувати — (привчати, змушувати до порядку), підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути …   Словник синонімів української мови

  • привчити — привчати (змусити звикнути до чого н.; виробити в когось певну навичку), призвичаїти, призвичаювати, натренувати, натреновувати, обтерти; приохотити, приохочувати (виробити бажання, охоту робити щось) …   Словник синонімів української мови

  • виїжджувати — ую, уєш, недок., ви/їздити, їжджу, їздиш, док., перех. 1) Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об їжджати. 2) тільки док. Об їздити що небудь; їздячи, побувати скрізь, в якомусь місці, районі, країні і т. ін. 3) тільки док.… …   Український тлумачний словник

  • вишколювати — юю, юєш, недок., ви/школити, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чогонебудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін …   Український тлумачний словник

  • дисциплінувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни …   Український тлумачний словник

  • завчати — а/ю, а/єш і рідше зау/чувати, ую, уєш, недок., завчи/ти, чу/, чи/ш і рідше заучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Старанно запам ятовуючи, добре, міцно засвоювати. 2) розм., рідко. Привчати себе до чого небудь, виробляти певну навичку …   Український тлумачний словник

  • заїжджати — I а/ю, а/єш і заїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., заї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) В їжджати в середину, в межі чого небудь. || Завертати куди небудь по дорозі, приїжджати до когось ненадовго. 2) за ким – чим. Приїжджати куди небудь, щоб узяти з… …   Український тлумачний словник

  • заправляти — I я/ю, я/єш, недок., запра/вити, влю, виш; мн. запра/влять; док. 1) перех. Надавати чому небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці. Заправляти ліжко. 2) перех. Вставляти що небудь в якийсь прилад, механізм і т. ін.,… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.